ШЛЯХИ, ЗАСОБИ ТА МЕТОДИ ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Проблема громадянина-патріота давня, як світ. Вона постала перед людством тоді, коли виникла перша держава. Патріотичне виховання створює певні передумови громадянської по-ведінки. Однак це лише передумови.

Любов до Вітчизни починається з любові до своєї Малої Батьківщини - місця, де людина народилася. У цьому зв'язку, як нам здається, величезного

значення набуває визначення мети, завдань, змісту та засобів патріотичного виховання дітей дошкільного віку.

До основних завдань патріотичного виховання старших дошкільнят належать:

• формування любові до рідного краю (причетності до рідного дому,

сім'ї, дитячого садка, міста);

• формування духовно-моральних взаємин;

• формування любові до культурного спадку свого народу;

• виховання любові, поваги до своїх національних особливостей;

• почуття власної гідності як представників свого народу;

•толерантне ставлення до представників інших національностей, до ровесників, батьків, сусідів, інших людей.

Патріотичне виховання дошкільнят має вирішувати ширше коло завдань, ніж ті, що зазначені. Це не лише виховання любої до рідного дому, сім'ї, дйтячого садка, але виховання шано-бливого ставлення до людини-трударя та результатів її праці, рідної землі, захисників Вітчизни, державної символіки, традицій держави, загальнонародних свят.

Методи виховання дошкільнят забезпечують оволодіння ними знаннями про рідний народ, його Батьківщину і на цій основі — розвиток національних рис і якостей молодого покоління.

Досягти якісного рівня патріотичного виховання дошкільників не можна без урахувань специфіки окремих регіонів, їх національних особливостей. Виховання любові до Батьківщини, до своєї Вітчизни - завдання надзвичайно складне, особливо коли мова йде про дітей дошкільного віку. Однак в значному ступеню така складність виникає при спробі переносити на дітей „дорослі" показники проявів любові до Вітчизни.

Дошкільний вік як період становлення особистості має свої потенційні можливості для формування вищих моральних почуттів, до яких і відноситься почуття патріотизму.

Для того, щоб визначити специфіку процесу формування у дітей любові до Вітчизни, необхідно визначитися у природі самого патріотичного почуття, його структурі, змісті, а також про-стежити його народження, джерела (на основі яких почуттів воно формується або, точніше, без якої емоційно-пізнавальної основи не може з'явитися це складне інтегральне почуття).

Справді, якщо патріотизм - це почуття приязні, відданості, відповідальності і т.д. до своєї Батьківщини, то дитину ще в дошкільному віці необхідно навчити бути приязною (до чого-небудь, бути відповідальною в її малих справах, вчинках).

Перш ніж дитина навчиться співпереживати бідам та проблемам Батьківщини, вона повинна навчитися співпереживанню взагалі як людському почуттю. Захоплення просторами країни, її красою та природними багатствами виникає тоді, коли дитину навчили бачити красу .безпосередньо навколо себе. Також, перш ніж людина навчиться трудитися на благо Батьківщини, необхідно навчити її добросовісно виконувати трудові доручення, прищеплювати любов до праці.

Таким чином, базовим етапом у формуванні в дітей любові до Батьківщини необхідно вважати накопичення дитиною соціального досвіду проживання у своїй Вітчизні та засвоєння усталених норм поведінки, взаємовідносин.

Патріотичне почуття за своєю природою багатогранне, воно об'єднує всі сторони особистості: моральну, трудову, розумову, естетичну, а також фізичний розвиток і передбачає вплив на кожну із сторін для отримання єдиного результату.

У поняття патріотизму входять когнітивний, емоційний, поведінковий компоненти, які реалізуються у сфері соціуму та природи. При цьому для дошкільнят провідним є емоційний компонент. Когнітивний компонент, забезпечує зміст, а поведінковий виконує контрольно-діагностичну функцію.

Якщо розглядати патріотизм через поняття „ставлення", можна виділити декілька напрям-ків:

1) ставлення до природи рідного краю, рідної країни;

2) ставлення до людей, які живуть в рідній країні;

3) ставлення до моральних цінностей, традицій, звичаїв, культури;

4) ставлення до державного устрою.

Кожен із цих напрямків може стати змістом освітньо-виховної діяльності з дітьми, і кожен внесе свій внесок в соціалізацію особистості дитини за умови врахування особливостей розвитку дітей.

Неможливо говорити про виховання любові до Батьківщини без повідомлення дітям певних знань про неї. Зміст занять також можливо визначити в декількох напрямках.

Дитина старшого дошкільного віку може і повинна знати, як називається країна, в якій вона живе, її головне місто, столицю, своє рідне місто чи село, які в ньому є найголовніші визначні місця, яка природа рідного краю та країни, де дитина живе, які люди за національністю, за особистими якостями населяють її країну, чим прославили вони рідну країну і увесь світ, що являє собою мистецтво, традиції, звичаї її країни.

Завданням методичної служби є: 

Вивчення та розвиток педагогічної компетентності кожного вихователя

Стимулювання творчого потенціалу

Підвищення педагогічної культури вихователів

Вдосконалення педагогічної майстерності

Розвиток спеціальних умінь та навичок

Формування навичок самостійного аналізу власної педагогічної діяльності

Базується на принципах методичної роботи:

Педагогічна співпраця з вихователем

Робота в режимі довіри, доброзичливості

Творча атмосфера, стимулювання творчої активності

Принцип допоміжно-регульованого контролю

Надання вихователеві права вибору

Системність методичних заходів

Принцип "Я-повідомлень" у спілкуванні

Щоденна допомога

Випереджувальний характер методичної роботи

Виходячи з цілей методичної роботи і вимог до особистості та діяльності педагога намагаємось здійснювати роботу за такими напрямками методичної роботи:

 Курси підвищення кваліфікації

Науково-практичні семінари

розв'язання актуальних освітніх проблем в творчих групах

узагальнення досвіду роботи педагогів

Методична робота з кадрами:

Підвищення рівня фахової майстерності педагогів

Курсова перепідготовка

Атестація педагогів

Наставництво

Педради

Семінари

Консультації

Колективні перегляди

Робота творчої групи

Навчання педагогів відбувається в інтерактивних формах спілкування:

Круглий стіл, диспут, консультації

Інтерактивні лекції

Навчальні тренінги

Семінари, семінари-практикуми, науково-практичні семінари, семінари для педагогів спеціальних груп

Вивчення структури та оснащення матеріального середовища

Спостереження колективних форм діяльності дітей, індивідуальної самостійної роботи дітей, взаємовідвідування відкритих занять

Вся методична робота ДНЗ будується на таких засадах: - відповідність системи методичної роботи сучасному соціальному замовленню суспільства і держави;
- науковість методичної роботи;
- комплексний характер методичної роботи, що передбачає єдність і взаємозв'язок усіх сторін і напрямків підвищення кваліфікації педкадрів;
- систематичність, послідовність, наступність, безперервність, масовість;
- творчий характер методичної роботи, максимальна активізація діяльності педагогів;
- конкретність, врахування особливостей роботи дошкільного закладу, індивідуалізація та диференціація у підході педпрацівників;
- єдність теорії і практики, оперативність, гнучкість та мобільність методичної роботи;- колективний характер при розумному співвідношенні групових та індивідуальних, формальних і неформальних обов'язкових і добровільних форм та видів методичної роботи, самоосвіти педагогів;
-створення сприятливих умов для ефективної методичної роботи, творчих пошуків педагогічних працівників. Інноваційна діяльність стала стимулюючим чинником у діяльності дошкільного закладу. Вихователі з метою вдосконалення навчально-виховного процесу широко використовують інноваційні технології.