Медичні поради
ГЕПАТИТИ: ШЛЯХИ ПЕРЕДАВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА
Гепатит — це захворювання печінки запального характеру, як правило, вірусного походження.
Гепатит B і C — два основних типи з п’яти різних інфекцій гепатиту — є причиною 96% всіх випадків смерті від гепатиту. Близько 325 млн людей у світі живуть з хронічною інфекцією, спричиненою вірусом гепатиту B або вірусом гепатиту C.
Шляхи передавання гепатиту B:
- від матері до дитини під час народження;
- незахищені статеві контакти;
- небезпечні медичні та інші маніпуляції, пов’язані з контактом з кров’ю (татуювання, пірсинг тощо);
- використання нестерильного ін’єкційного інструментарію при вживанні наркотиків.
Гепатит B є небезпечним і для працівників охорони здоров’я, які можуть мати травми від уколів голками при догляді за пацієнтами, інфікованими ВГB.
Найкращий та найбільш ефективний спосіб попередження інфікування ВГB — це вакцинація.
Яким чином гепатит B НЕ передається?
Вірус гепатиту B не передається через столові прибори, унаслідок годування груддю, через обійми, поцілунки, рукостискання, кашель, чхання, користування громадськими басейнами чи подібними об’єктами.
Вірус гепатиту C (HCV), в основному, передається під час контакту з інфікованою кров’ю чи біологічними рідинами інфікованої людини. Найпоширеніші шляхи передавання:
- небезпечні медичні та інші маніпуляції, пов’язані з контактом з кров’ю (татуювання, пірсинг тощо);
- використання нестерилізованих побутових та професійних приладів після інфікованої людини (зубні щітки, манікюрні ножиці, бритви тощо);
- використання нестерильного ін’єкційного інструментарію для вживання наркотиків;
- під час переливання крові та її компонентів.
Можливе також передавання інфекції під час незахищеного статевого контакту, але це відбувається набагато рідше. Крім того, ВГC може передаватися від матері до дитини. Вакцини проти гепатиту C не існує.
Гепатит C не передається через грудне молоко, харчі або воду, внаслідок побутових контактів, наприклад обіймів, поцілунків і споживання їжі та напоїв спільно з інфікованою особою.
За оцінками, понад 5% українців інфіковано гепатитом C, а це близько 2 млн осіб. Наразі в Україні зареєстровано 52 448 хворих на гепатит C.
За даними ВООЗ, за допомогою противірусних препаратів можливо вилікувати понад 95% людей з інфекцією гепатиту C.
Як можна захистити себе?
Ви можете захистити себе від гепатиту B за допомогою вакцинації, що формує імунітет у середньому на 20–30 років, а інколи — пожиттєво.
Станом на 1 липня 2018 р. в Україні наявні 1 805 242 дози рекомбінованої вакцини для профілактики гепатиту B.
Крім цього, поширенню вірусу гепатиту B можна запобігти таким чином:
- уникайте контактів з кров’ю та рідинами організму інших людей;
- уникайте непотрібних ін’єкцій: вибирайте пероральні ліки замість ін’єкцій там, де це можливо;
- уникайте випадкових статевих контактів, завжди використовуйте презерватив;
- ніколи не діліться персональними бритвами чи зубними щітками, манікюрними ножицями та іншими засобами індивідуального користування;
- використовуйте тільки стерилізовані інструменти для пірсингу і татуювання;
- вагітним жінкам, у яких діагностовано гепатит B, слід порадитися зі своїм лікарем про те, як запобігти передаванню вірусу до дитини.
Вакцини проти гепатиту C не існує, тому профілактика інфекції гепатиту C залежить від безпечних медичних та інших маніпуляцій, що пов’язані з контактом із кров’ю.
Заходи первинної профілактики гепатиту C, рекомендовані ВООЗ:
- гігієна рук — миття рук і використання рукавичок, хірургічна обробка рук;
- безпечне здійснення медичних ін’єкцій;
- надання комплексних послуг, спрямованих на зменшення шкоди, споживачам ін’єкційних та інтраназальних наркотиків, включаючи стерильне ін’єкційне обладнання;
- тестування донорської крові на гепатити B і C (а також ВІЛ і сифіліс);
- підвищення інформованості медичного персоналу про шляхи інфікування гепатитом C;
- правильне і регулярне використання презервативів.
Вторинна і третинна профілактика
Для людей, інфікованих вірусом гепатиту C, ВООЗ рекомендує такі заходи:
- консультації щодо різних варіантів медичної допомоги та лікування;
- імунізація вакцинами від гепатиту A і B з метою запобігання ко-інфекції цими вірусами для захисту печінки;
- лікування;
- регулярний моніторинг з метою раннього діагностування хронічних захворювань печінки.
Профілактика грипу та ГРВІ
Пам'ятка
Клінічні ознаки грипу:
головний біль, біль у м'язах, біль у горлі, підвищення температури тіла, кашель, нежить, закладання носа, в окремих випадках — блювота і понос.
Як можна заразитися вірусом грипу ?
від іншої хворої людини повітряно-краплинним,
повітряно-пиловим шляхом (вірусні частки по повітрю переносяться від хворої людини до здорової під час розмови, кашлю, чхання),
при тісному контакті (знаходження на відстані близько 2-х метрів).
Як довго є заразним хворий на грип ?
Інфекційний період (період, коли хворий небезпечний для оточуючих) при грипі може бути протягом 7 днів від початку хвороби, але якщо клінічні симптоми хвороби зберігаються - то до їх зникнення.
Як попередити зараження грипом?
- уникати контакту з особами, що мають прояви грипозної інфекції;
- обмежити відвідини місць великого скупчення людей;
- часто провітрювати приміщення;
- часто мити руки з милом;
- прагнути не торкатися очей, носа або рота немитими руками;
- уникати обіймів, поцілунків і рукостискань;
- прикривати ніс і рот при чханні або кашлі одноразовою носовою серветкою, яку зразу ж після використання потрібно викинути;
- якщо у людини є симптоми грипу, то необхідно триматися від нього на відстані не менше двох метрів.
Як запобігти розповсюдженню грипу в дитячих установах?
- під час епідемічного підйому захворюваності на грип нові діти в дошкільні установи не приймаються;
- виключається переведення дітей із групи в групу;
- припинити відвідування дитячої установи сторонніми особами;
- в дошкільних установах велике значення має щоденний огляд дітей при їх приході до неї зранку, і при щонайменших ознаках захворювання діти в колектив не приймаються;
- приміщення, в якому знаходяться діти, повинні бути добре вентильованими, їх необхідно провітрювати декілька разів протягом дня;
- необхідне вологе прибирання приміщень не менше двох разів на день;
- необхідно дотримання дітьми правил особистої гігієни (часте миття рук протягом дня);
- на час епідемії (пандемії) персонал установи повинен носити марлеві пов'язки;
Що повинні знати батьки, щоб попередити зараження дітей грипом?
- навчити дітей часто мити руки з милом протягом 20 секунд;
- батьки також повинні виконувати цю процедуру, що служить гарним прикладом для дітей;
- навчити дітей кашляти і чхати в серветку або руку;
- навчити дітей не підходити до хворих ближче, ніж на півтора - два метри;
- хворі діти повинні залишатися вдома (не відвідувати дошкільні установи і школи);
- утримуватися дітям і батькам від відвідин місць скупчення людей.
Що робити, якщо дитина захворіла на грип ?
- при перших ознаках захворювання дитину необхідно покласти у ліжко і викликати лікаря;
- залишити хвору дитину вдома, окрім тих випадків, коли їй потрібна термінова медична допомога. Не відправляти дитину в школу або до дошкільної установи;
- хворі на грип небезпечні для оточуючих і повинні бути негайно ізольовані. Неприпустима їх поява в громадському транспорті, дитячих колективах та інших місцях масового перебування людей.
- хворого необхідно розташувати в окремій кімнаті або огородити ширмою, виділити йому індивідуальний посуд, рушник, предмети особистої гігієни;
- не допускати контакту хворого із здоровими членами сім'ї, окрім тих, хто доглядає за ним;
- особа, що доглядає за хворим, повинна носити двошарову марлеву пов'язку або разову маску, яку потрібно міняти кожні 4 години. Після кожного контакту з хворим необхідно ретельно мити руки з милом;
- маска повинна бути або одноразовою, яку після зміни викинути в корзину, або багаторазовою, яку після прання необхідно ретельно прасувати гарячою праскою;
- проводити провітрювання приміщення декілька разів на добу;
- щодня робити вологе прибирання приміщень оселі;
- повітря в приміщеннях повинне бути достатньої вологості;
- мати разові носові серветки і корзину для використаних серветок в межах досяжності хворого;
- створити хворій дитині комфортні умови. Вкрай важливим є спокій, постільний режим;
- якщо у дитини лихоманка, то їй необхідно дати жарознижуючі ліки, після цього викликати лікаря;
- до приходу лікаря давати дитині пити багато рідини (сік, негазована вода, морс, компот тощо);
- не слід займатися самолікуванням. Відповідне медикаментозне лікування хворому призначає тільки лікар!
Медичне обслуговування здійснює: старша медична сестра – Авдєєнко Тетяна Миколаївна та сестра медична Могир Ольга Григоріївна
Медичний персонал закладу дошкільної освіти №90 несе відповідальність за виконання рекомендацій лікаря гастроентеролога, за проведення профілактичних заходів, дотримання санітарно гігієнічних норм, режимних моментів та забезпечення якості харчування.
Медичний блок включає в себе: медичний кабінет, та кімнату малої фізеотерапії. Відповідно до Санітарного Регламенту в дитячому садку є медичний кабінет, оснащений необхідним обладнанням та інструментарієм.
З метою профілактики виникнення та поширення інфекційних захворювань і харчових отруєнь медичний працівник проводить:
– медичні огляди дітей (в тому числі на педикульоз) під час вступу в ЗДО з метою виявлення хворих. У разі виявлення дітей, уражених педикульозом, їх відправляють додому для санації. Прийом дітей після санації допускається в дошкільні освітні організації при наявності медичної довідки про відсутність педикульозу; результати огляду заносять в спеціальний журнал;
– систематичне спостереження за станом здоров’я вихованців, так як, усі діти мають встановллені діагнози та супутні захворювання;
– профілактичних оглядів вихованців та проведення профілактичних щеплень;
– інформування керівника установи, вихователів, та інструктора з фізичного виховання про стан здоров’я дітей, рекомендований режим для дітей з відхиленнями в стані здоров’я;
– повідомлення в територіальні установи охорони здоров’я про випадок інфекційних і паразитарних захворювань серед вихованців і персоналу установи протягом 2 годин після встановлення діагнозу;
– систематичний контроль за санітарним станом території і всіх приміщень, дотриманням правил особистої гігієни вихованцями та персоналом;
– організацію і контроль за проведенням профілактичних та санітарно-протиепідемічних заходів;
– роботу по організації і проведенню профілактичної та поточної дезінфекції, а також контроль за повнотою її проведення;
– роботу з персоналом і дітьми по формуванню здорового способу життя;
– медичний контроль за організацією лікувальної фізкультури та рухової активності дітей, станом за утриманням місць занять фізичною культурою,– контроль за харчоблоком і харчуванням дітей;
– ведення медичної документації.
Малюк застудився
Це й зрозуміло: гіповітаміноз, загальна слабкість, зниження імунітету... Маємо те, що маємо. Нежить не дає дихати, у горлі дере, а тіло трусить лихоманка... Що робити? З`ясувати причину і братися за лікування.
Причин, насправді, може бути дві: переохолодження (бо ж осіннє сонечко таке оманливе) і вірус (він завжди наготові). Або два в одному. Тобто, інколи, вірус може бути знищений лише, коли потрапить до організму, головне, щоб саме організмові вистачило сил з ним поборотися. А сил, як правило, у наших малюків не так вже й багато. Даються взнаки екологія, їхнє вперте небажання їсти корисні продукти, години перед комп’ютером та телевізором...
Ну, звичайно, діти завжди хворіють. Це факт. Зомлівати від нежиті чи болю в горлі не варто. Але... От якби малий не хворів так часто!
А що думають лікарі з цього приводу? Поговоримо і про це. А ще, про перші кроки в лікуванні, боротьбу з вірусами, запобігання ускладненням і профілактику. Ну, як же без неї.
Загальні питання
Застуди. Вони є завжди. Взимку – багато, на початку весни... ще більше. Але у одних вони проходять швидко і навідуються нечасто, а у інших – регулярно переростають у довготривале вилежування вдома з усіма можливими проявами (спочатку ніс, потім горло, далі кашель, а інколи й такі серйозні ускладнення, як пневмонія). І справді, застуда сама по собі не страшна. Страшні ускладнення, які виникають, коли її не лікувати.
ГРЗ, ГРВІ, грип – із цих трьох діагнозів лікарі люблять ГРВІ. Тому що він найзагальніший. Зазвичай віруси, що викликають простудні захворювання різні, проте прояви у них настільки схожі, що нема сенсу з`ясовувати, який саме непроханий гість викликав проблеми. Бо лікування буде одне й теж.
Перші кроки
ГРВІ у дітей починається з високої температури. Так організм намагається знищити ворога, себто вірус. Збивати температуру не бажано. Це знають всі. Але дотримуватися цієї рекомендації мамам, мабуть, найважче. Тут варто керуватися принципом доцільності. Якщо малюк нормально почувається, легко переносить лихоманку, а стовпчик термометра не піднімається вище 38,5 - 39 градусів, то варто залишити його у спокої і не напихати жарознижувальними засобами. Їх безконтрольне вживання – це додатковий удар по здоров’ю і часта причина алергій у дітей.
Якщо ж у дитини бували судоми, вона квола, тяжко переносить температуру, то варто задуматися про зниження. Спочатку шляхом зниження температури в приміщенні до 18-20 °С.
І не кутайте малюка: шортики, шкарпетки, футболочка і тоненька безрукавка. Ось і все.
А коли температура зашкалює, то взагалі, можна роздягнути малюка і зробити обтирання прохолодною водою (34-35 °С). Тільки не холодною, бо це може призвести до судом. Особливо протріть ділянки під пахвами, у паху, під колінам, задню частину шиї - це допоможе швидше знизити температуру.
Непогано зарекомендували себе противірусні засоби інтерферон, лаферон, але тільки на початку захворювання. Коли вже починаються бактеріальні процеси «на місцях» – біль у горлі, кашель, вушні проблеми, тоді потрібно боротися з ними диференційовано.
Антибіотики призначають тоді, коли «просто» ГРВІ переростає у бронхіт, аденоїдит, синусит та інші ускладнення. І тільки лікарем. До речі, існує рослинний замінник антибіотиків типу «Умкалор».
А найголовніше: потрібно підтримувати весь організм, підсилювати його захист. Для цього потрібно багато теплого пиття, підвищена доза вітаміну С, часті провітрювання і позитивні емоції.
Програма «Антинежить!»
Текти з носика починає одразу. І це не дивно: бо саме він призначений природою форпостом на шляху вірусів. Слиз, рідина, епітеліальні клітини – це спосіб зупинити ворогів. Але коли продукти боротьби забивають проходи, віруси мають можливість розмножуватися у закритому середовищі і мігрувати далі в організм.
Тому позбуватися „заторів” потрібно обов’язково. Найкращий вибір – підсолена вода або фізрозчин. Розмішайте третину чайної ложки солі у половині склянки кип’яченої води. Заприскуйте розчин в носик шприцом або маленькою грушею щоразу, як тільки з’явиться потреба вимити слиз.
Щоправда, від набряку це мало допоможе. Але протинабрякові засоби дітям призначають з великою пересторогою! Що робити? З`ясувати.
Річ у тім, що тривале застосування (більше 3 днів), велика концентрація та часте вприскування препаратів типу галазолін, санорин, нафтізин має зворотний ефект – слизова оболонка починає набрякати, пересихати. І хвороба спускається нижче: у трахею, бронхи і легені. Таким чином, лікування лише... посилює хворобу.
Звичайно ж, фармацевти розуміють проблему з протинабряковими засобами і розробляють ліки нового покоління. Які у меншій концентрації мають більш пролонговану дію. А крім цього, додають природні зволожувальні компоненти, котрі покликані ліквідувати спровоковану ними ж сухість. Обов’язково поговоріть на цю тему з лікарем. І ніколи не перебільшуйте дозування ліків, не використовуйте довше, ніж треба.
Допомагайте носику природними засобами: буряковий та морквяний соки, засоби на основі ефірних олійок (якщо нема алергії).
Коли болить горло
Біль у горлі - теж одна з перших ознак того, що вірус уже пробрався в організм. І вчасні дії можуть зупинити проблеми в горлі на початковій стадії.
Теплі напої: молоко з медом і маслом, чай з шипшини. Полоскання настоянкою нагідок, ромашки. Добре діє мед (якщо для вашого малюка він не алерген). Але його потрібно розсмоктувати: тримати в роті максимально довго. І хвилин 20-40 потому нічого не пити.
Крім того, на цьому етапі потрібно уникати будь-якого подразнення слизової, зволожувати і змащувати її. Тому ніяких гарячих напоїв, сольових, оцтових розчинів. Їхній час настане пізніше, якщо на мигдалинах з’явиться наліт і його потрібно буде вимивати. Після цього краще діятимуть лікарські засоби. Інколи (при гнійних тонзилітах) знадобляться антибіотики.
Коли все ж таки кашель
Якщо кашель вологий, не частий, продуктивний (мокротиння відходить), то нічого особливого робити не треба. Ну, молоко з боржомі і медом, звичайно, нікому не завадить. Особливо, коли це «гаряче морозиво» до вподоби малюку.
Біль, печіння і охриплість добре знімають парові содові інгаляції. Можна також попарити ніжки водою з содою або гірчичним порошком.
Для полегшення відкашлювання можна вживати трав’яні сиропи (солодка, подорожник). І обов’язково регулярно викликайте лікаря, щоб він слухав дитину. Це дасть змогу відкоригувати лікування, коли буде найменша потреба.
Мал
Шановні батьки!
Не нехтуйте порадами лікарів – педіатрів з приводу своєчасності профілактичних щеплень. Захистіть своїх дітей від небезпечних інфекцій, інфекцій які легше попередити чим лікувати. Хочу запевнити Вас , що вакцини всі якісні, випробувані, використовуються у всьому світі (виробник - Бельгія, Франція), транспортування з дотриманням усіх умов холодового ланцюга. А такі ускладнення, як підвищення температури тіла до 38-39 град., неспокій, набряк, почервоніння та помірна болючість в місці ін’єкції проходить без лікування через 3-6 днів й не залишають після себе негативних наслідків.
Здоров’я Вам та Вашим дітям!
Значення профілактичних щеплень
і хвороби, від яких вони захищають
Вакцинація, або, як її ще називають, щеплення - це процес введення в організм вакцини. Вакцини історично отримали свою назву від латинського слова "vacca" - корова. У 1798 році англійський лікар Дженнер зауважив, що якщо внести в шкірний надріз людині вміст віспини корови, то він не захворіє натуральною віспою.
Вакцини - це препарати, що сприяють створенню штучного специфічного імунітету, набутого у процесі щеплення і необхідного для захисту організму від конкретного збудника хвороби.
Вакцинний препарат, що містить певні дози збудника хвороби, опинившись в організмі людини, стикається з клітинами крові - лімфоцитами, в результаті чого утворюються антитіла - особливі захисні білки, які зберігаються в організмі певний період часу. Це може бути рік, п'ять років і більше. З цим пов'язана необхідність повторних вакцинацій - ревакцинації, після чого формується стійкий тривалий імунітет. При подальшій "зустрічі" з хвороботворним мікроорганізмом антитіла його впізнають і нейтралізують, і людина не хворіє.
Кожна країна світу має свій календар профілактичних щеплень. У нашій країні до недавнього часу в нього входило сім інфекцій: туберкульоз, дифтерія, правець, коклюш, кір, епідемічний паротит (свинка) та поліомієліт. З 1997 року в календар обов'язкових щеплень внесені ще дві вакцини - проти гепатиту В і краснухи.
Щеплення проти гепатиту В
Вірусний гепатит В - інфекційне захворювання печінки, викликане вірусом однойменною, що характеризується важким запальним ураженням печінки. Хвороба має різні форми - від етапу, коли людина є носієм вірусу, до гострої печінкової недостатності, цирозу печінки і раку печінки.
Якщо не прищеплювати новонароджених, то у 90% дітей, інфікованих вірусним гепатитом В у першому півріччі, і у 50% дітей, інфікованих у другому півріччі життя, розвинеться хронічний перебіг цієї важкої хвороби. Щеплення повторюють в один та шість місяців. У разі якщо дитина народилася від матері, носії антигену гепатиту В або хворої на гепатит у третьому триместрі вагітності, щеплення повторюють в один, два і 12 місяців. Імунітет зберігається до 12 років і більше.
Щеплення проти туберкульозу
Туберкульоз - хронічна, широко поширена і важко протікає інфекція, збудником якої є мікобактерія туберкульозу (паличка Коха). Відомо, що мікобактерією туберкульозу інфіковано близько 2 / 3 населення планети. Щорічно на активний туберкульоз захворює близько восьми мільйонів людей, близько трьох мільйонів хворих погібает.Доказано, що БЦЖ захищає 85% щеплених дітей від важких форм туберкульозу. Тому Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) цю вакцину рекомендовано вводити новонародженим тих країн, де туберкульоз сильно поширений, в тому числі і в нашій стране.Іммунітет після щеплення встановлюється через вісім тижнів. Для того щоб не пропустити момент можливого зараження туберкульозом, дитині щорічно проводиться проба Манту. При негативній пробі Манту (тобто відсутності протитуберкульозного імунітету) проводиться ревакцинація (повторна вакцинація) БЦЖ в 7 та / або 14 років.
Це захворювання дуже заразне, схильні вітрянці маленькі дітки. Так, напевно, Ви також пам’ятаєте у своєму дитинстві зелену плямисте забарвлення свого тіла– результат старанності мами з змазування ветряночних прищиків.
Симптоми
• інкубаційний період складає 2-3 тижні;
• поява висипу на обличчі та голові, а потім швидке розповсюдження її по всьому тілу;
• при тяжкому перебігу – поява висипу на слизових оболонках рота, носа, можливо, кишечнику;
• висип представляє собою дрібні пухирці, які через добу перетворюються на волдирчікі, які заповнені рідиною прозорого кольору;
• приблизно через 2-3 дні волдирчікі розкриваються і місця, де вони перебували, покриваються кірками;
• для вітряної віспи характерні нові «подсипанія», часто на тілі малюка можна помітити й скоринки, волдирчікі і пухирці;
• чим менше висипу, тим легше переноситься захворювання;
• при цієї інфекційної хвороби у дітей відзначається різке підвищення температури до високих показників;
• скарги малюка на втому, головні болі;
• плаксивість, млявість, дратівливість, примхливість;
• сильний свербіж в місцях появи висипу.
Лікування вітряної віспи:
• діагноз повинен встановлювати лікар, як правило, він не викликає сумнівів;
• висип, щоб уникнути розчісування і занесення інфекції, обробляється зеленкою або спеціальними мазями, що знімають свербіж і володіють протизапальним ефектом;
• слизові оболонки промиваються розчином календули;
• забезпечення достатнього питного режиму;
• годування теплою напіврідкої їжею;
• введення в раціон харчування різноманітних фруктових і овочевих соків, розведених на половину водою.
